Парасоля в орбіті: Як місія ESA “BIOMASS” трансформує наш погляд на глобальний вуглець і ліси

• Глобальний попит на вдосконалене спостереження за Землею та картографування вуглецю
• Інновації в космічному радіолокаційному спостереженні та вимірюванні біомаси
• Ключові учасники та співпраця у супутниковому екологічному моніторингу
• Прогнозований розвиток застосувань та послуг з даними біомаси
• Географічні зони для моніторингу вуглецю та управління лісами
• В Emerging можливості у кліматичній науці та підтримці політики
• Бар’єри для впровадження та стратегічні переваги у сенсінгу біомаси
• Джерела та посилання

«Основні оголошення і партнерства у SDN (мережі підприємств та дата-центрів), SDN у телекомунікаціях та 5G мережах (інновації та впровадження), тенденції ринку та прогнози аналітиків, злиття, придбання та новини регуляторів. Висновок. У підсумку…» (джерело)

Глобальний попит на вдосконалене спостереження за Землею та картографування вуглецю

Запуск супутника BIOMASS Європейським космічним агентством (ESA) у травні 2024 року знаменує собою трансформаційний стрибок в глобальному спостереженні за Землею та картографуванні вуглецю. Названий “парасолею в орбіті” завдяки своїй величезній 12-метровій радярній антені, BIOMASS є першим супутником, який несе радіолокаційну апаратуру P-діапазону (SAR) у космос, що дозволяє йому проникати в густі лісові крони та безпосередньо вимірювати кількість вуглецю, що зберігається у лісах світу.

Місія BIOMASS є критично важливою: ліси щорічно поглинають близько 2.6 мільярдів тонн вуглекислого газу, але невизначеності у запасах вуглецю в лісах перешкоджають моделюванню клімату та політиці. Попередні супутники, такі як GEDI NASA та Sentinel-1 ESA, надали цінні дані, але вони були обмежені у своїй здатності “бачити” крізь густу рослинність. Радіолокаційна апаратура P-діапазону BIOMASS, що працює на довжині хвилі 70 см, може проникати до 30 метрів у крони лісів, пропонуючи безпрецедентні деталі про висоту дерев, структуру та щільність біомаси (ESA).

Перші зображення, опубліковані ESA у червні 2024 року, вже називають “приголомшливими”. Ці зображення розкривають складні лісові структури в Амазонії, басейні Конго та Південно-Східній Азії—регіонах, які спільно зберігають понад половину вуглецю на суші. Дані будуть використані для створення перших глобальних карт біомаси лісів, з очікуваною точністю 20 тонн на гектар, що є значним покращенням порівняно з попередніми оцінками (Nature).

Глобальний попит на вдосконалене спостереження за Землею зростає, зумовлений необхідністю точного обліку вуглецю в рамках міжнародних угод, таких як Паризька угода. Вуглецевий ринок, оцінений в понад 850 мільярдів доларів у 2023 році, покладається на надійні дані для перевірки зменшення викидів та зусиль з охорони лісів (Reuters). Дані BIOMASS підтримуватимуть уряди, НУО та приватні компанії в моніторингу вирубки лісів, відновлення лісів та проектів з компенсації вуглецю з безпрецедентною точністю.

У підсумку, супутник BIOMASS ESA піднімає зелений покрив Землі, надаючи світу потужний новий інструмент для виявлення прихованих запасів вуглецю та Інформування кліматичних дій. Його ранні зображення та дані обіцяють перетворити наше розуміння лісів планети та їх життєво важливої ролі у глобальному вуглецевому циклі.

Інновації в космічному радіолокаційному спостереженні та вимірюванні біомаси

Супутник ESA BIOMASS, запущений у травні 2024 року, знаменує собою трансформаційний стрибок у спостереженні за Землею, розгорнувши найбільшу радіолокаційну антену, коли-небудь відправлену в орбіту — вражаючу 12-метрову “парасолю”, призначену для проникнення крізь густі ліси. Ця новаторська місія має на меті картографувати ліси світу з безпрецедентними деталями, виявляючи приховані запаси вуглецю, критично важливі для розуміння та боротьби зі зміною клімату.

В основі BIOMASS знаходиться його P-діапазонна радіолокаційна система синтетичної апертури (SAR), технологія, яка раніше не використовувалася з космосу для глобального моніторингу лісів. На відміну від попередніх радіолокаційних систем, довга хвиля P-діапазону (приблизно 70 см) проникає у щільну рослинність, що дозволяє супутнику вимірювати кількість деревної біомаси та оцінювати запаси вуглецю з вражаючою точністю. Ця можливість є критично важливою, оскільки ліси зберігають близько 80% вуглецю на суші, але їх реальний вуглецевий вміст залишався в основному невидимим для традиційних оптичних систем та супутників з радіолокацією коротших хвиль (ESA).

Протягом кількох тижнів після досягнення своєї 666-кілометрової сонячно-синхронної орбіти, BIOMASS розгорнув свій золото-дотований сітчастий рефлектор, що нагадує гігантську парасолю, і почав отримувати свої перші зображення. Ці первинні набори даних вже здивували вчених, виявивши складні лісові структури в Амазонії, басейні Конго та Південно-Східної Азії. Зображення показують не лише щільність і висоту дерев, а й тонкі зміни у складі лісу та деградації – враження, які раніше були недоступні на глобальному рівні (Nature).

Дані BIOMASS будуть доступні безкоштовно, підтримуючи кліматичних вчених, політиків та охоронців навколишнього середовища по всьому світу. Очікується, що місія зменшить невизначеності в оцінках глобальних запасів вуглецю до 50%, що є важливим покращенням для відстеження прогресу до міжнародних кліматичних цілей, таких як встановлені Паризькою угодою (BBC). Більш того, можливість супутника моніторити вирубку лісів і деградацію лісів у практично реальному часі дасть змогу країнам краще управляти своїми природними ресурсами та забезпечувати екологічний захист.

У підсумку, супутник BIOMASS ESA, зі своєю інноваційною радярною “парасолею”, піднімає зелений покрив з лісів Землі, надаючи приголомшливі перші зображення та розкриваючи секрети прихованих запасів вуглецю планети – відкриваючи нову еру для кліматичної науки та охорони лісів.

Ключові учасники та співпраця у супутниковому екологічному моніторингу

Супутник BIOMASS Європейського космічного агентства (ESA), запущений у травні 2024 року, знаменує собою трансформаційний стрибок у супутниковому екологічному моніторингу. Створений для картографування лісів світу з безпрецедентними деталями, BIOMASS використовує новаторську P-діапазонну радіолокацію синтетичної апертури (SAR), здатну проникати в щільні лісові крони, щоб виявити “прихований” вуглець, збережений у стовбурах, гілках та коренях. Ця спроможність є вирішальною для розуміння глобального вуглецевого циклу та визначення стратегій пом’якшення зміни клімату.

Названий “парасолею в орбіті” завдяки своїй величезній 12-метровій розгортаючійся радіолокаційній антені, BIOMASS є першим супутником, що використовує P-діапазонну радіолокацію з космосу, що дозволяє йому вимірювати біомасу лісів і їх структуру навіть у найвіддаленіших і закритих для хмар регіонах. Перші зображення супутника, які були опубліковані у червні 2024 року, вже вражають вчених, розкриваючи складні деталі тропічних лісів Амазонії та Конго, а також бореальних лісів у Сибіру (ESA: супутник BIOMASS відправляє перші зображення).

• Ключові учасники:
  • Європейське космічне агентство (ESA): Провідник проекту, відповідальний за проектування місії, запуск і розповсюдження даних.
  • Airbus Defence and Space: Головний підрядник для будівництва та інтеграції супутника.
  • Thales Alenia Space: Розробив вдосконалений радіолокаційний інструмент.
  • Національні космічні агентства: Включаючи Космічне агентство Великобританії та Італійське космічне агентство, яке надало фінансування та технічну підтримку.
• Співпраця:
  • Міжнародні партнерства: Дані BIOMASS будуть спільно використовуватися з глобальними ініціативами, такими як Глобальний лісовий моніторинг та Програма ООН з REDD+ для підтримки збереження лісів та обліку вуглецю.
  • Наукові установи: Університети та дослідницькі центри по всьому світу співпрацюють для аналізу даних BIOMASS для кліматичного моделювання та досліджень біорізноманіття.
  • Синергія з іншими місіями: BIOMASS доповнює місії NASA GEDI та ECOSTRESS, пропонуючи більш комплексний погляд на ліси Землі.

Завдяки своїй революційній технології та співпраці, супутник BIOMASS ESA має потенціал революціонізувати наше розуміння запасів вуглецю на суші, пропонуючи життєво важливі відомості для політиків та охоронців навколишнього середовища у всьому світі (ESA: Огляд місії BIOMASS).

Прогнозований розвиток застосувань та послуг з даними біомаси

Супутник BIOMASS Європейського космічного агентства (ESA), запущений у травні 2024 року, знаменує собою трансформаційний стрибок у спостереженні за Землею, особливо в моніторингу та управлінні глобальними запасами вуглецю. Розроблений для проникнення в щільні лісові крони за допомогою новаторської радіолокації синтетичної апертури P-діапазону, BIOMASS є першим супутником, здатним картографувати ліси світу в тридоступному масштабі, відкриваючи раніше приховані запаси вуглецю та надаючи безпрецедентні відомості про “зелений покрив” планети (ESA).

Ранні зображення, випущені ESA у червні 2024 року, вже продемонстрували здатність супутника “бачити” через густу рослинність, захоплюючи детальні структурні дані з Амазонії, басейну Конго та тропічних лісів Південно-Східної Азії. Ці приголомшливі перші зображення не лише вражають візуально, а й є науково цінними, оскільки дозволяють дослідникам оцінювати надземну біомасу та вміст вуглецю з рівнем точності, котрий раніше був недоступний (BBC News).

• Глобальний облік вуглецю: Дані BIOMASS, за очікуваннями, революціонізують облік вуглецю, підтримуючи міжнародні кліматичні угоди, такі як Паризька угода, надаючи надійні, актуальні вимірювання запасів вуглецю в лісах та їх змін через вирубку або деградацію (Nature).
• Розширення послуг з даними: Відкрита політика даних супутника прогнозується для стимулювання нової хвилі комерційних і урядових послуг, включаючи верифікацію вуглецевих компенсацій, управління лісами та моніторинг біорізноманіття. Аналітики ринку передбачають зростання попиту на дані з високою роздільною здатністю щодо біомаси, оскільки світовий ринок моніторингу лісів, як очікується, зросте на 8,2% до 2030 року (MarketsandMarkets).
• Інтеграція з AI і хмарними платформами: Технічні компанії та наукові установи вже інтегрують дані BIOMASS з штучним інтелектом та хмарною аналітикою для надання реальних даних для політиків, охоронців навколишнього середовища та інвесторів (ESA Earth Online).

У міру виконання місії BIOMASS протягом п’яти років, його “парасоля в орбіті” має на меті розширити обсяг і точність застосувань даних біомаси, відкриваючи нові можливості для кліматичних дій, сталого землекористування та охорони навколишнього середовища по всьому світу.

Географічні зони для моніторингу вуглецю та управління лісами

Супутник BIOMASS Європейського космічного агентства (ESA), запущений у травні 2024 року, знаменує собою трансформаційний стрибок у глобальному моніторингу вуглецю та управлінні лісами. Прозваний “парасолею в орбіті” за свою величезну 12-метрову радіолокаційну антену, BIOMASS є першим супутником, який несе P-діапазонну радіолокаційну систему (SAR) у космос, що дозволяє йому проникати в густі лісові крони та картографувати деревну біомасу світу з безпрецедентною деталізацією (ESA).

Протягом декількох тижнів після запуску BIOMASS надав свої перші приголомшливі зображення, розкриваючи складні структури тропічних, бореальних і помірних лісів, які раніше були невидимими. Ці зображення є не лише візуально привабливими—вони надають критично важливі дані для кількісної оцінки запасів і потоків вуглецю, особливо в географічних зонах, де динаміка вуглецю в лісах є найбільшою:

• Басейн Амазонки: Дім найбільшого тропічного лісу у світі, Амазонка зберігає приблизно 123 мільярди метричних тонн вуглецю. Радіолокація BIOMASS тепер може розрізняти первинні та вторинні ліси, допомагаючи відстежувати вирубку лісів і відновлення з високою точністю (NASA Earth Observatory).
• Басейн Конго: Величезний ліс Африки є критичним резервуаром вуглецю, але незакритість даних заважала збереженню. Спосіб BIOMASS проникати крізь хмари й густі листя сподівається заповнити ці прогалини, підтримуючи ініціативи REDD+ та сталого управління (Nature).
• Бореальні ліси (Канада, Росія, Скандинавія): Ці північні ліси зберігають майже 30% вуглецю на суші. Чутливість BIOMASS до великих зрілих дерев покращить оцінки втрат вуглецю від лісових пожеж та рубок (Carbon Brief).

Надаючи глобальні карти з високою роздільною здатністю кожні шість місяців, BIOMASS має на меті революціонізувати спосіб, яким вчені, політики та охоронці навколишнього середовища моніторять запаси вуглецю, перевіряють кліматичні зобов’язання та управляють лісами. Його дані будуть доступні безкоштовно, підтримуючи міжнародні зусилля для боротьби з зміною клімату і збереження біорізноманіття (ESA Місія BIOMASS).

Emerging можливості у кліматичній науці та підтримці політики

Супутник BIOMASS Європейського космічного агентства (ESA), запущений у травні 2024 року, знаменує собою трансформаційний стрибок у кліматичній науці та підтримці політики, надаючи безпрецедентні дані про ліси світу та їхню роль у глобальному вуглецевому циклі. Названий “парасолею в орбіті” завдяки своїй величезній 12-метровій радіолокаційній антені, BIOMASS є першим супутником, який несе радіолокацію P-діапазону (SAR), здатну проникати в густі лісові крони та картографувати деревну біомасу під ними (ESA).

Протягом кількох тижнів після запуску BIOMASS надав свої перші зображення, розкриваючи деталі структури лісу в басейні Амазонки, Конго та бореальних регіонах. Ці зображення не лише вражаючи візуально—they надають кількісні дані про надземну біомасу, що дозволяє вченим оцінювати запаси вуглецю з рівнем точності, котрий раніше не був доступний з космосу (Nature).

• Виявлення прихованих вуглецевих запасів: Ліси зберігають приблизно 861 гігатонну вуглецю у всьому світі, при цьому тропічні ліси становлять близько 55% від цього загального обсягу (Глобальний вуглецевий проект). Радіолокація BIOMASS може виявляти зміни у зберіганні вуглецю з роздільною здатністю 200 метрів, допомагаючи виявити вирубку, деградацію та відновлення в практично реальному часі.
• Підтримка кліматичної політики: Дані супутника очікується, що відіграють ключову роль у верифікації національних інвентарів парникових газів та підтримці механізмів, таких як REDD+ (зменшення викидів від вирубку лісів та деградації лісів). Це критично важливо для країн, що прагнуть досягти своїх зобов’язань за Паризькою угодою та для нових ринків вуглецевих кредитів (Reuters).
• Ринкові та наукові можливості: Високороздільні дані з відкритим доступом від BIOMASS залишають у вигляді хорошу новину для інновацій у оцінці кліматичних ризиків, управлінні лісами та торгівлі вуглецем. Стартапи та вже існуючі фірми вже досліджують застосованість в страхуванні, сталих ланцюгах постачання та екологічному моніторингу (SpaceNews).

У підсумку, супутник BIOMASS ESA піднімає зелений покрив Землі, пропонуючи нову еру прозорості для глобального обліку вуглецю та відкриваючи нові можливості для кліматичної науки, політики та ринкових інновацій.

Бар’єри для впровадження та стратегічні переваги у сенсінгу біомаси

Супутник BIOMASS Європейського космічного агентства (ESA), запущений у травні 2024 року, знаменує собою трансформаційний стрибок у глобальному моніторингу лісів, використовуючи передову P-діапазонну радіолокацію синтетичної апертури для проникнення в густі крони та картографування лісів світу з безпрецедентною деталізацією. Названий “парасолею в орбіті” через свою величезну 12-метрову розгортаючу антену, BIOMASS розроблено для виявлення прихованих запасів вуглецю планети, надаючи критичні дані для кліматичної науки та політики (ESA).

Бар’єри для впровадження

• Технічна складність: Технологія радіолокації P-діапазону BIOMASS є дуже складною, вимагаючи спеціалізованих знань для інтерпретації даних та інтеграції з існуючими системами моніторингу лісів. Ця складність може сповільнити впровадження серед національних агентств та наукових установ (Nature).
• Доступність даних: Хоча ESA прагне зробити дані BIOMASS відкритими, велика кількість і сирий формат даних є викликом для користувачів, які не мають просунутих можливостей обробки. Заповнення цієї прогалини вимагатиме інвестицій у зручні платформи та навчання.
• Регуляторні та конфіденційні побоювання: Здатність “бачити крізь” лісові крони ставить питання про конфіденційність землевласників та національний суверенітет, особливо в регіонах, де лісові ресурси є політично чутливими.
• Обмеження інфраструктури: Багато країн з значним покриттям лісами недостатньо мають цифрову інфраструктуру для повного використання даних BIOMASS, що потенційно розширює цифровий розрив в екологічному моніторингу.

Стратегічні переваги

• Безпрецедентний облік вуглецю: Перші зображення BIOMASS вже виявили досі непомічені запаси вуглецю в тропічних і бореальних лісах, пропонуючи потужний інструмент для країн у відстеженні прогресу до кліматичних цілей та участі у вуглецевих ринках (BBC).
• Покращене виявлення вирубки лісів: Здатність супутника моніторити тонкі зміни в біомасі лісів дозволяє раніше виявляти незаконну вирубку лісу та зміну використання земель, що підтримує реалізацію і зусилля з охорони.
• Глобальна стандартизація: Надаючи постійні та високоякісні дані, BIOMASS встановлює нові стандарти для міжнародного моніторингу лісів, сприяючи транскордонній співпраці та прозорій звітності в рамках таких структур, як REDD+.
• Наукові прориви: Приголомшливі перші зображення місії вже стали основою для нових досліджень структури лісу, екосистемних послуг та глобального вуглецевого циклу, з наслідками для біорізноманіття та стійкості до клімату.

Джерела та посилання

• Парасоля в орбіті: супутник BIOMASS ESA піднімає зелений покрив Землі, виявляючи приховані запаси вуглецю та вражаючі перші зображення
• ESA
• Nature
• BBC
• Глобальний лісовий моніторинг
• Програма ООН REDD+
• ECOSTRESS
• MarketsandMarkets
• ESA Earth Online
• NASA Earth Observatory
• Carbon Brief
• Глобальний вуглецевий проект
• SpaceNews